Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (1)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (7)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Чепіль В$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 6
Представлено документи з 1 до 6
1.

Чепіль В. П. 
Основні чинники формування та критерії промислової газоносності сланцевих відкладів силуру Волино-Поділля [Електронний ресурс] / В. П. Чепіль // Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. - 2014. - № 2. - С. 29-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvif_2014_2_4
На основі системного аналізу відомих родовищ сланцевого газу різних нафтогазоносних басейнів світу визначено основні чинники формування та критерії промислової газоносності. В результаті вивчення літологічних, мінералого-петрографічних, петрофізичних, геохімічних, термобаричних характеристик порід за лабораторними дослідженнями кернів, шліфів, промислово-геофізичних даних встановлено основні найбільш важливі фактори формування та критерії прогнозування газоносності сланцевих відкладів силуру Волино-Поділля: площа сланцевого басейну - більше 10 тис. кв. км; глибини залягання продуктивних сланцевих - не більше 3 - 4 тис. м; товщини сланцевих відкладів - більше 15 м; умови осадконакопичення - в основному морські низько енергетичні обстановки; переважно субгоризонтальне залягання перспективних сланцевих товщ; фаціальний та літологічний склад сланцевих товщ - в основному тонкозернисті сланцюваті темнозабарвлені за рахунок органічної речовини породи з пластинчастоподібними глинистими мінералами; вміст органічної речовини - більше 1 - 3 %; вік перспективних товщ - в основному, палеозой; ступінь метаморфізму (%) Ro - 1,5 - 2,0 %; термічна зрілість збагачених органічною речовиною порід - МК2-АК2; пористість - більше 4 %, проникність - більше 0,1 мД; наявність системи тріщинуватості: високий вміст кремнезему. Вони однозначно дозволяють констатувати, що район досліджень відноситься до перспективних територій на сланцевий газ. Найбільш перспективними є чорносланцеві відклади лудловського ярусу верхнього силуру, які є першочерговим об'єктом для подальших досліджень.
Попередній перегляд:   Завантажити - 270.239 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Багрій І. Д. 
Проблеми екологічного моніторингу освоєння сланцевого газу на Волино-Поділлі [Електронний ресурс] / І. Д. Багрій, В. П. Чепіль, К. М. Стародубець // Геоінформатика. - 2015. - № 3. - С. 41-44 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoinf_2015_3_5
Зазначено, що сучасні технології розробки сланцевого газу базуються на гідравлічному розриві пласта, застосування якого спричиняє численні екологічні ризики для довкілля. Внаслідок таких робіт на перспективній території Волино-Поділля можуть виявлятися несприятливі екологічні процеси, а саме забруднення підземних джерел питної води, проникнення на поверхню технологічних розчинів і газу, активізація техногенних землетрусів і зсувів. З метою запобігання цьому проведено роботи з виявлення та картування ділянок екологічних ризиків. Виділено охоронні зони, зокрема системи водозаборів, місцевих агломерацій тощо. Запропоновано засоби поетапної оптимізації існуючої мережі спостережень у вигляді одного поздовжнього регіонального профілю північно-західного простягання та кількох поперечних, що проходитимуть з південного заходу на північний схід.
Попередній перегляд:   Завантажити - 626.331 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Багрій І. Д. 
Першочерговість освоєння нетрадиційних джерел вуглеводнів Волино-Поділля [Електронний ресурс] / І. Д. Багрій, В. П. Чепіль, Н. С. Довбиш // Геологічний журнал. - 2015. - № 4. - С. 99-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geojur_2015_4_9
За результатами системного аналізу геологічних передумов газоносності нетрадиційних джерел (кембрійські ущільнені пісковики, чорносланцеві відклади верхнього силуру, візейські буровугільні товщі) Волино-Поділля на початковій стадії їх вивчення та оцінки ресурсної бази вуглеводнів визначена пріоритетність їх подальшого освоєння. Першочерговою є проблема сланцевого газу чорносланцевих товщ верхнього силуру. Газ метан візейських відкладів Львівсько-Волинського вугільного басейну та газоносність ущільнених кембрійських пісковиків слід розглядати як супутній напрям при освоєнні вуглеводневих ресурсів пріоритетних комплексів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 196.776 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Чепіль В. П. 
Першочерговий комплекс геологорозвідувальних робіт на сланцевий газ Волино-Поділля на початковій стадії вивчення [Електронний ресурс] / В. П. Чепіль // Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. - 2015. - № 2. - С. 28-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvif_2015_2_4
Особливості структурних умов залягання, газонакопичення, літолого-фаціальних, петрофізичних та геомеханічних параметрів, факторів екранування, характеру газонасичення газоносних сланців принципово відрізняються від традиційних покладів газу. Стратиграфічна сланцева формація розглядається як потенційний газовий поклад. Враховуючи цю специфіку, її виділення та картування повинно виконуватися уже на регіональному (початковому) етапі. Для оконтурювання газоперспективних сланцевих формацій Волино-Поділля та виділення найбільш перспективних ділянок пропонується комплексування регіональної сейсмічної зйомки 2Д для великих глибин (2-х поздовжніх профілів північно-західного простягання як їх продовження з Люблінського басейну Польщі та 5 поперечних профілів з південного-заходу на північний схід загальною протяжністю близько 1,5 тис. пог. км) з методами електророзвідки різних модифікацій, викликаної поляризації, електромагнітними методами по профілях сітки регіональної сейсморозвідки, крупномасштабної атмогеохімічної зйомки та інших прямих методів. Завершенням регіонального етапу повинно бути буріння пілотних вертикальних параметричних свердловин з суцільним відбором керну із перспективних сланцевих товщ, лабораторними дослідженнями вмісту органічної речовини, катагенезу, літолого-фаціального та мінералогічного складу сланців, їх петрофізичних та геомеханічних властивостей, моделювання та випробування газоперспективних сланцевих товщ з використанням багатоступеневих гідророзривів. Перспективи подальших геологорозвідувальних робіт та їх комплекс визначатимуться за результатами геолого-економічної оцінки перспектив нафтогазоносності регіону та одержаними результатами робіт початкового етапу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 312.024 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Куровець І. 
Перспективи газоносності та прогнозні видобувні ресурси "сланцевого" газу породних комплексів силуру Волино-Поділля (Україна) [Електронний ресурс] / І. Куровець, Ю. Крупський, В. Чепіль // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2015. - № 1-2. - С. 7-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2015_1-2_3
Оцінено перспективи газоносності та встановлено прогнозні видобувні ресурси "сланцевого" газу в породних комплексах силуру західного схилу Східноєвропейської платформи в межах України. Передумовою для виконання підрахунку стали відповідні дані по суміжній території Польщі, які показали значні прогнозні ресурси "сланцевого" газу нижньопалеозойських відкладів Балтійського та Люблінсько-Підляського регіонів (від 346 млрд м<^>3 до 5,3 трлн м<^>3 за різними оцінками). Встановлено, що основними причинами розбіжностей в оцінці прогнозних ресурсів вуглеводнів у сланцевих відкладах Польщі є застосування різних методик, складність обрання геологічного аналога осадового басейну та суб'єктивний вибір інформативних свердловин і підрахункових параметрів. На території Волино-Поділля для оцінки прогнозних ресурсів вибрано 4 ділянки площею приблизно 500 км<^>2 кожна. Геологічні прогнозні ресурси "сланцевого" газу Рава-Руської ділянки становлять 490 млрд м<^>3, Східноліщинської - 326 млрд м<^>3, Белзької - 204 млрд м<^>3, Давидівської - 567 млрд м<^>3. Прогнозні видобувні ресурси газу чорносланцевих порід силуру 4-х вибраних ділянок площею приблизно 2 тис. км<^>2 за коефіцієнта вилучення 0,1 досягають 1587 млрд м<^>3. Перспективна територія Волино-Поділля, як мінімум, у 4,5 разу більша, тому її прогнозні видобувні ресурси "сланцевого" газу оцінено в 7,14 трлн м<^>3.
Попередній перегляд:   Завантажити - 792.386 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Чепіль В. П. 
Особливості проведення геологорозвідувальних робіт на сланцевий газ Вoлино-Поділля на регіональній стадії вивчення [Електронний ресурс] / В. П. Чепіль // Мінеральні ресурси України. - 2019. - № 2. - С. 21-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mru_2019_2_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.13 Mb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського